Сіємо зерна любові через притчу
Притча – це одночасно мудрість і шлях до мудрості.
Це – слово, вчинок, життя і мистецтво
А. Княжицький
Притча з давніх часів привертала увагу людей. Невеликі історії, що зберігали мудрість, передавалися від покоління до покоління. Зберігаючи дохідливість викладу, притчі пропонували людині задуматися про дійсний сенс життя.
Багато притч можна кваліфікувати як метафори життя; вони не тільки приносять слухачам задоволення і дозволяють тренувати уяву, пам’ять, але й допомагають справитись із найбільш складними аспектами їхнього життя, пропонуючи простий і позитивний приклад, спонукають розмірковувати над тим, що відбувається, і відшуковувати різні способи вирішення проблеми.
В наш час потрібно достукатись не лише до дитячих сердець, але і насамперед до сердець їх батьків, щоб знайти взаєморозуміння і співпрацю. Кожна притча вчить і батьків, і дітей чомусь новому, а також дозволяє подивитися на життєву ситуацію під іншим ракурсом.
20 жовтня 2021 року, у рамках декади циклової комісії викладачів дошкільної, соціальної педагогіки, психології та окремих методик, викладачем соціально-педагогічних дисциплін Коваленко С.Л. був проведений майстер-клас для студентів спеціальності 213 Соціальна робота «Сіємо зерна любові через притчу».
До уваги студентів були представлені притчі про виховання, батьківство, дитячо-батьківські стосунки, сім’ю, сімейні цінності, любов, підтримку.
В ході майстер-класу викладач ознайомила студентів з прийомами роботи з притчею, яка використовується фахівцями соціальної сфери у психологічному консультуванні клієнтів.
Під час вправи «Вмій побачити суть», студенти вчилися визначати головну думку притчі, а в ході вправи «Робота з відеопритчами» з’ясовували при вирішення якої проблемної ситуації буде доречним перегляд даної притчі.
Виконання різних ігрових вправ і завдань допомогли студентам усвідомити життєві та професійні цінності, визначити пріоритети.
То ж сіймо зерна любові довкола,
Бо з них добірний колос милосердя проросте.
Подайте завжди руку допомоги тому,
Хто на шляху життєвому паде.
Світлана КОВАЛЕНКО,
викладач соціально-педагогічних дисциплін
