Пам’яті Валерія Володимировича Кабанця

Батьківська категорія: Новини

Адміністрація, профспілковий комітет ВКНЗ СОР «Лебединського педагогічного училища імені А.С.Макаренка  з глибоким сумом сповіщають, що 15 червня 2013 року на 61 році життя пішов у вічність прекрасний педагог, відмінник освіти України, викладач вищої категорії, викладач-методист, завідувач шкільного відділення, Людина з великої літери  - Кабанець Валерій Володимирович.


У розквіті сил перестало битися серце авторитетної в місті, області  людини, досвідченого і висококваліфікованого педагога, мудрого керівника і великого життєлюба,  чесного і щирого, турботливого сім’янина і доброго товариша.

 

В.В.Кабанець народився 9 грудня 1952 року в м. Коломиї Івано-Франківської області. Після переїзду до Лебедина в 1969 закінчив Лебединську СШ №1, вступив до Сумського педінституту, який закінчив в 1974 році. З 1974 по 1981 рік працював вчителем фізики-математики СШ№6 та №1 , а з 1981 року – директором 8-річної школи №4.  З 1985 доля пов’язала Валерія Володимировича з Лебединським педагогічним училищем, де він був спочатку викладачем фізики, ТЗН та обчислювальної техніки. З 2000 року Валерій Володимирович до останнього свого дня працював на посаді завідувача шкільним відділенням.

Його земний шлях – зразок толерантності, виняткової порядності, людської гідності, доброзичливості, професійності, інтелігентності. Колеги і студенти з повагою і щиросердям відносилися до нього.  Валерій Володимирович був активним пропагандистом сучасних методів навчання. Всі його починання – чи то введення програми «Іntel. Навчання для майбутнього»  чи інші справи були виваженими, вчасними і зрозумілими. Як тренер упродовж п’яти років проводив тренінгові заняття з програми «Іntel. Навчання для майбутнього»  для викладачів та студентів.  Він відчував час і розумів корисність справи конкретно в відповідний час.

Він був людиною великої душі,  безсумнівної честі, сумління, надто працьовитим і відповідальним. До його порад дослухалися всі. Він був вимогливим як до себе, так і до підлеглих. Проте ця вимогливість поєднувалась з чуйністю. Він ніколи не підвищував голосу, вміло  робив настанови не принижуючи гідність інших. Він був чистою помислами і душею людиною, турботливим сім’янином, люблячим і любимим рідними.

Досвідчений і розумний керівник.  Як завідувач шкільного відділення у своїй роботі велику увагу приділяв практичному спрямуванню навчання, індивідуальній роботі зі студентами та викладачами. Сотні студентських долей пройшли через його чуйні руки. Він був компетентний у всіх їхніх проблемах, вмів їх вчасно вирішувати. Його любили і  поважали  студенти і  колеги за чуйне ставлення до людей, велику душевну щедрість, мудрість і оптимізм, рівнялися на нього у всьому.

Училищна спільнота зазнала непоправної втрати. Педагог, Людина з великої букви, взірець відданого служіння педагогічній стезі… Валерія Володимировича пам’ятатимуть як видатного освітянина, блискучого педагога, чиє ім’я вкарбоване в літопис нашого училища. Світла пам'ять про Валерія Володимировича назавжди збережеться в серцях тих, хто його знав, працював і навчався під його керівництвом.

У сім’ї не стало чоловіка, батька, дідуся, в колективі - колеги, друга, наставника. У ці скорботні дні висловлюємо щире, глибоке співчуття рідним і близьким покійного. Світла пам'ять про Валерія Володимировича назавжди збережеться в серцях тих, хто його знав, працював і навчався під його керівництвом.

Царство Небесне Вашій  світлій і люблячій душі. Хай земля буде  лебединим пухом,  а над могилою хай сяє сонечко, періодично кропить дощик, квітнуть квіти і співають пташки. Спіть спокійно.