Положення про виховну роботу

1. Загальні положення

Виховний процес у КЗ СОР «Лебединський педагогічний коледж імені А.С. Макаренка» здійснюється відповідно з установленою інфраструктурою управління за трьома вертикалями: адміністративною, методичною, громадською.

Адміністративна (робоча) вертикаль: директор, заступник директора з виховної роботи, завідувачі відділеннями, наставник академічної групи.

Методична вертикаль (дорадча): методична рада закладу, методичне об’єднання наставників груп.

Громадська вертикаль (студентське самоврядування) - організоване з метою забезпечення виконання студентами своїх обов’язків та захисту їх прав - органи самоврядування на рівні закладу, академічної групи, гуртожитку.

 

Виховна робота КЗ СОР «Лебединський педагогічний коледж імені А. С. Макаренка» є важливим компонентом освітнього процесу. Планування та організацію виховного процесу в закладі здійснюють директор, заступник директора з виховної роботи, голова методичного об’єднання наставників груп, вихователі гуртожитку, керівник фізичного виховання закладу, керівники гуртків, клубів, студентських наукових товариств, творчих колективів, наставники академічних груп, органи студентського самоврядування.

2. Нормативно-правова база організації виховної
роботи зі студентами

Виховна робота в закладі базується на:

І.       Конвенції і декларації:

1. Загальна декларація прав людини (прийнята Генеральною асамблеєю ООН  10 грудня 1948р.).

1. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Законом 3475/97-ВР) від 17.07.97).

1. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (прийнятий 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН; ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української PCP N 2148-08) від 19.10.73).

1. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (прийнято 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН; ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української PCP N 2148-УІІІ (2148-08) від 19.10.73).

1. Конвенція про права дитини (ратифіковано 27 лютого 1991р.).

1. Конвенція про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці №182 Міжнародної організації праці (ратифіковано 5 жовтня 2000р.).

1. Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення (м. Ланцарот, 25 жовтня 2007р.).

1. Конвенція про громадянсько-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (1980р.) (набула чинності для України 1.09.2006р.).

1. Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності (прийнята резолюцією 55/25 Генеральної Асамблеї від 15 листопада 2000 р.; ратифіковано із застереженнями і заявами Законом № 1433-ІV від 04.02.2004р.).

1. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок (ратифіковано 12 березня 1981р.).

1. Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами (прийнята на IV сесії Генеральної Асамблеї ООН 2 грудня 1949 року).

1. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції (ратифіковано Закон України від 18 жовтня 2006 року №251-V).

1. Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією (ратифіковано із заявою №252-У (252-16) від 18.10.2006р.).

1. Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією (Закон України від 6 березня 2005 року № 2476-ІV).

1. Конвенція ради Європи про кіберзлочинність (ратифіковано Законом   №2824-ІV (2824-15) від 7 вересня 2005 р.).

1. Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання (прийнята 10 грудня 1984 року Конвенцією ратифіковано із застереженнями Указом Президії ВР  № 3484-ХІ (3484-11) від 26.01.87).

1. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (набула чинності 4 січня 1969 р., для України 7 квітня 1969).

1. Конвенція про дискримінацію в галузі найму і праці №111, (затверджена Міжнародною організацією праці 25.06.1958 р.).

1. Конвенція про запобігання дискримінації в галузі освіти (затверджена Організацією Об'єднаних Націй у питаннях освіти, науки й культури (ЮНЕСКО) у1960 році).

1. Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну (Конвенцію ратифіковано Законом №3534-ІV від 15.03.2006).

1. Додатковий протокол до Конвенції ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Про попередження та припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, та покарання за неї (ратифіковано Законом від 4.02.2004 р. № 1433-ІV).

1. Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії (ратифіковано 3 квітня 2003 р.).

1. Додатковий протокол до Конвенції про кіберзлочинність, який стосується криміналізації дій расистського та ксенофобного характеру, вчинених через комп'ютерні системи (вчинено в Страсбурзі 28 січня 2003 року, ратифіковано із застереженням Законом № 23-У ( 23-16 ) від 21.07.2006, ВВР, 2006, N 39, ст.328).

1. Європейська соціальна хартія (Страсбург, 3 травня 1996 року Хартію ратифіковано із заявами Законом № 137-У ( 137-16 ) від 14.09.2006, ВВР, 2006, №43,ст.418).

1. Всесвітня декларація про забезпечення, виживання, захисту та розвитку дітей (Генеральна асамблея ООН, 30.09.90 р.).

1. Декларація про запобігання та зупинення сексуальної експлуатації дітей та підлітків (2008).

1. Стокгольмська Декларація та план дій проти комерційної сексуальної експлуатації дітей (1996 р., підписана 122 країнами).

1. Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи «Про сексуальну експлуатацію, порнографію, проституцію, а також торгівлю людьми і підлітками» (прийнята 9 вересня 1991 року на 461-му засіданні заступників міністрів).

1. Декларація про викорінення насильства по відношенню до жінок (Резолюція Генеральної Асамблеї №48/104 від 20 грудня 1993 р.).

1. Пекінська Платформа дій (прийнята Четвертою всесвітньою конференцією зі становища жінок 15 вересня 1995 року).

1. Декларація ООН про боротьбу з корупцією і хабарництвом у міжнародних комерційних операціях (Резолюція 51/191 Генеральної Асамблеї ООН від 16.12.1996 р.).

1. Декларація ЮНЕСКО про раси та расові забобони (м. Париж, 27.11.78).

1. Декларація ЮНЕСКО принципів терпимості (затверджена резолюцією 5.61 Генеральної конференції ЮНЕСКО від 16 листопада 1995 року).

1. Декларація ООН про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на основі релігії і переконань(Резолюція 36/55 Генеральної асамблеї ООН).

1. Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин (прийнято резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 47/135 від 18 грудня 1992 року).

1. Європейська хартія регіональних мов або меншин (ратифіковано Законом України від 15.05.2003 р. №802-ІV).

1. Всесвітня декларація по охороні здоров’я (прийнята світовим співтовариством з охорони здоров’я на П’ятдесят першій сесії всесвітньої асамблеї з охорони здоров’я в травні 1998 року).

II. Закони:

1. Конституція України.

1. Закон України «Про освіту».

1. Закон України «Про вищу освіту».

42.  Закон України від 20 листопада 2003 року №  1296-ІV «Про захист суспільної моралі».

43.  Закон України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства».

44.  Закон України від 8 вересня 2005 року №  2866-ІV «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

45.  Закон України від 15 листопада 2001 року № 2789-111 «Про попередження насильства в сім’ї».

46.  Закон України від 22 вересня 2005 року № 2899-ІV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».

47.  Кримінальний кодекс України (зі змінами від 1 вересня 2017 р.).

48.  Сімейний кодекс України (зі змінами від 17 травня 2017.).

49.  Кодекс законів про працю України (зі змінами від 6 квітня 2017 р.).

ІІІ. Укази Президента України:

-            від 25.10.2002 р. № 948 «Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді» (із змінами, унесеними згідно з Указами Президента від 29.10.2003 р. № 1227, від 16.12.2014 р. № 934);

-         від 13.11.2014 р. № 871 «Про День Соборності України»;

-         від 13.11.2014 р. № 872 «Про День Гідності та Свободи»;

-         від 14.10.2014 р. № 806 «Про День захисника України»;

-          від 3 грудня 2015 року № 675. «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України»;

-         від 13.10.2015 р. № 580/2015 «Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016– 2020 роки».

ІV. Постанови Верховної Ради України:

-         - від 25.10.2002 р. № 948 «Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді» (із змінами, унесеними згідно з Указами Президента від 29.10.2003 р. № 1227, від 16.12.2014 р. № 934);

-         - від 12 травня 2015 року «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді».

V. Інтернет-ресурси з питань патріотичного виховання:

-         Інститут проблем виховання НАПН України http://ipv.org.ua/

-         Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи http://www.psyua.com.ua/

-         Український інститут національної пам’яті  http://www.memory.gov.ua/

-         Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка http://www.uisr.org.ua/

-         Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського http://nuou.org.ua/

-         Рада Європи (посібник «Демократичне управління школою»)  http://www.coe.int/t/dg4/education/edc/Resources/EDCPACK_EN.asp

-         Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді www.ukrjuntur.org.ua

-         Пластовий портал http://www.plast.org.ua/

-         Всеукраїнська громадська організація «Закінчимо війну» http://stop-war.org.ua/

-         Історична правда http://www.istpravda.com.ua/

3. Завдання та напрямки виховної роботи

Головними завданнями виховної роботи є: 

-         формування особистості шляхом патріотичного, правового, екологічного виховання, утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, здорового способу життя, вміння вільно мислити та самоорганізовуватися в сучасних умовах;

-         забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі освітньої, наукової та інноваційної діяльності;

-         створення необхідних умов для реалізації учасниками освітнього процесу їхніх здібностей і талантів;

-         збереження та примноження моральних, культурних, наукових цінностей і досягнень суспільства;

-         поширення знань серед населення, підвищення освітнього і культурного рівня громадян;

-         налагодження міжнародних зв’язків та провадження міжнародної діяльності в галузі освіти, науки, спорту, мистецтва і культури.

Важливим завданням виховної роботи є впровадження нових підходів, виховних систем, форм і методів виховання, які б відповідали потребам

розвитку творчої особистості, сприяли розкриттю її талантів, духовно-емоційних, інтелектуальних і фізичних здібностей.

Основні напрямки виховної діяльності.

1. За організованість дій викладацького та студентського колективів

Передбачає:

• формування організаційних навичок студентів;

• активізація студентів у процесі складання планів роботи;

• пошук нових передових форм та методів виховної роботи;

• дальший розвиток самоуправлінської діяльності.

1. Національно-патріотичне виховання

Передбачає:

• формування національної свідомості і відповідальності за долю України;

• виховання активного прагнення до розбудови нової України;

• виховання любові до рідної землі, поваги до її історії, національних символів, відновлення і збереження історичної пам’яті;

• культивування кращих рис української ментальності (працелюбності, індивідуальної свободи, глибокого зв’язку з природою та ін.);

• виховання бережливого ставлення до національного багатства країни, мови,
  культури, традицій;

• виховання готовності захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

1. Інтелектуально-духовне виховання

Передбачає:

• забезпечення якості освітньої діяльності студентів;

• розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення;

• виховання потреби самостійно здобувати знання та готовності до
  застосування знань, умінь у практичній діяльності;

• реалізацію особистісного життєвого вибору і професійну кар’єру на
  основі здібностей і знань, умінь і навичок;

• виховання здатності формувати та відстоювати власну позицію;

• формування життєво та професійно важливих компетентностей, особистісного світогляду як узагальненого світосприймання.

1. Громадянсько-правове виховання

Передбачає:

• прищеплення поваги до прав і свобод людини та громадянина;

• виховання поваги до Конституції, законів України, державних символів України;

• виховання громадянського обов’язку перед Україною, суспільством;

• формування політичної та правової культури особистості;

• залучення студентської молоді до участі у доброчинних акціях і розвитку волонтерського руху;

• спонукання студентської молоді до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, фашизму.

1. Морально-етичне виховання

Передбачає:

• утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

• формування почуття власної гідності, честі, свободи, рівності, працелюбності, самодисципліни;

• формування моральної культури особистості, засвоєння моральних норм, принципів, категорій, ідеалів суспільства на рівні власних переконань;

• формування толерантного ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури.

1. Екологічне виховання

Передбачає:

• формування основ глобального екологічного мислення та екологічної культури;

• оволодіння знаннями та практичними вміннями раціонального природокористування;

• виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство;

• виховання готовності до активної екологічної та природоохоронної діяльності.

1. Художньо-естетичне виховання

Передбачає:

• розвиток естетичних потреб і почуттів, художніх здібностей і творчої діяльності;

• формування у молоді естетичних поглядів, смаків, які ґрунтуються на українських народних традиціях та кращих надбаннях світової культури;

• вироблення умінь примножувати культурно-мистецьке надбання народу, відчувати і відтворювати прекрасне у повсякденному житті.

1. Трудове виховання

Передбачає:

• формування особистості, яка свідомо та творчо ставиться до праці;

• формування почуття господаря та господарської відповідальності;

• розвиток умінь самостійно та ефективно працювати;

• бути конкурентоспроможним на ринку праці.

1. Фізичне виховання та утвердження здорового способу життя

Передбачає:

• виховання відповідального ставлення до власного здоров’я, здорового способу життя;

• формування знань і навичок фізичної культури в житті людини;

• забезпечення повноцінного фізичного розвитку студентів;

• фізичне, духовне та психічне загартування;

• формування потреби у безпечній поведінці, протидія та запобігання негативним звичкам, профілактика захворювань;

• створення умов для активного відпочинку студентів.

1. Прощавай коледже! Здрастуй літо!

Передбачає:

• розвиток уміння проявляти самостійність, ініціативність, відповідальність;

• виховання уміння розумно планувати й організовувати свій час, діяльність;

• сприяти розвитку організаторських умінь і навичок студентів.

4. Керівництво виховним процесом 

Загальне керівництво виховною роботою у навчальному закладі здійснює директор, а її організація покладається на заступника директора з виховної роботи, завідувачів відділеннями, голову методичного об’єднання наставників груп, голів циклових комісій, наставників груп, вихователів гуртожитку.

Питання стану виховної роботи та перспективи її розвитку заслуховуються на засіданнях педагогічної ради, адміністративній нараді при директору, методичній раді, студентських зборах, засіданнях МО наставників груп.

Заступник директора з виховної роботи: 

-        розробляє концепцію виховної роботи, формує суспільне ставлення до неї, як важливої складової освітнього процесу в закладі;

-        організовує допомогу студентським органам самоврядування, наставникам груп в організації позанавчальної роботи зі студентами;

-        створює сприятливі умови для всіх суб’єктів організації виховного процесу;

-        несе персональну відповідальність за стан виховної роботи в закладі;

-        готує до розгляду на засідання педагогічної ради питання про стан, пріоритетні напрями та перспективи виховної роботи у закладі;

-        розробляє проекти нормативних документів з питань виховної роботи;

-        розробляє план виховної роботи закладу та погоджує його з усіма суб’єктами, які організовують виховний процес;

-        координує виховний процес, який здійснюють завідувачі відділеннями, колективи циклових комісій, наставники студентських груп, керівники гуртків, творчих колективів;

-        залучає до співпраці з питань організації виховного процесу державні установи, громадські та молодіжні організації, культурно-освітні заклади, адміністративні органи, медичні та наркологічні служби тощо;

-         забезпечує сприятливі умови для формування соціально-психологічного клімату, вільного самовизначення та самоствердження студентів для самореалізації талантів та здібностей;

-         забезпечує організацію заходів, спрямованих на засвоєння студентами наукових та культурних досягнень світової цивілізації, пізнання національної історії, традицій, звичаїв, мови, культури;

-         звітує про організацію виховного процесу на засіданнях педагогічної ради, методичної ради, адміністративній нараді при директору;

-         бере участь у розстановці наставників академічних груп, проводить з ними методичну роботу щодо проблем виховання студентів.

Завідувачі відділеннями: 

-         завідувачі відділеннями виконують доручення заступника директора з виховної роботи, що стосуються виховної роботи на відділеннях;

-         проводять організаційну роботу на відділенні з формування студентського колективу;

-         надають допомогу наставникам груп у виховній роботі за усіма напрямками виховання;

-         планують та організовують роботу старостату на відділенні;

-         проводять збори студентів відділення;

-         сприяють створенню належного морально-психологічного клімату в студентському середовищі;

-         приділяють особливу увагу неповнолітнім студентам;

-         контролюють стан відвідування занять студентами;

-         організовують роботу з батьками студентів, що порушують Статут закладу та Правила внутрішнього розпорядку.

Голова методичного об’єднання наставників груп: 

-         здійснює планування роботи методичного об’єднання наставників груп на навчальний рік; веде необхідну документацію МО;

-         організовує семінари наставників навчальних груп з питань підготовки до управління виховним процесом;

-         вносить пропозиції щодо організації навчання наставників груп та обміну досвідом виховної роботи;

-         бере участь у розстановці наставників академічних груп;

-         надає методичну допомогу наставникам груп у виховній роботі за всіма напрямками виховання;

-         співпрацює з органами студентського самоврядування в закладі та гуртожитку.

Виховна робота циклових комісій полягає в наступному: 

-         формування професійних якостей сучасного спеціаліста як людини, особистості;

-         проведення професійно-орієнтаційної, інформаційно-просвітницької, культурно-виховної роботи серед студентів, розвиток їх творчих та інтелектуальних здібностей, залучення до різноманітної діяльності за інтересами, участі в культурно-освітній, спортивно-оздоровчій та інших видах діяльності;

-         сприяння роботі органів студентського самоврядування закладу;

-         безпосередня участь у освітніх, громадських, культурно - освітніх та культурно-виховних заходах у закладі;

-         робота з активом академічних груп, індивідуальна виховна робота зі студентами групи та ін.

Діяльність бібліотеки щодо виховного процесу: 

-         створює багатофункціональні системи бібліотечно-бібліографічного обслуговування, удосконалює бібліотечно-інформаційний сервіс шляхом впровадження інформатизації бібліотечних процесів;

-         сприяє формуванню інформаційної культури студентської молоді як невід’ємної складової у підготовці висококваліфікованих фахівців, проводить лекції з основ інформаційної культури, декади бібліотеки;

-         здійснює підготовку та видання зведених бібліографічних покажчиків, списків літератури за напрямками, спеціальностями, спеціалізаціями;

-         організовує та проводить заходи культурно-просвітницького характеру на допомогу освітньому процесу, науковій, виробничій діяльності;

-         сприяє розвитку та зміцненню творчих взаємозв’язків бібліотеки закладу з бібліотеками закладів вищої освіти та іншими бібліотеками України;

-         здійснює всебічне інформаційне забезпечення освітнього та наукового процесів.

Наставники академічних груп. 

Безпосереднє керівництво виховною роботою у студентських академічних групах здійснюють наставники. Наставник призначається для надання допомоги студентам у формуванні студентського колективу групи, для проведення індивідуальної та групової виховної роботи, встановлення зв’язків із батьками студентів, з’ясування проблем студентів, надання їм допомоги, здійснення педагогічного контролю за освітнім процесом, дотримання студентами морально-етичних норм поведінки, Статуту і внутрішнього розпорядку закладу. Призначення наставників здійснюється наказом директора.

Наставником групи може бути педагогічний працівник, який користується авторитетом, відзначається високими моральними якостями, володіє необхідною педагогічною майстерністю і організаторськими здібностями, може забезпечити позитивну виховну взаємодію зі студентами. Наставник закріплюється за групою на весь термін навчання. У випадку незадовільної роботи може бути відсторонений від виконання своїх обов’язків.

Наставник групи у своїй роботі підзвітний заступнику директора з виховної роботи, завідувачу відділенням, голові циклової комісії, голові МО наставників груп.

Функції наставника академічної групи: 

-         проведення індивідуальної виховної роботи зі студентами групи, з’ясування стану їх дисципліни та навчання, умов проживання, піклування про студентів та надання їм можливої допомоги у розв’язанні проблем їхньої діяльності, контроль за студентами пільгових категорій;

-         встановлення та підтримання зв’язків із батьками студентів, своєчасне повідомлення про проблеми у студентському житті їх дітей, розв’язання яких потребує їх участі;

-         проведення виховної роботи з формування професійної орієнтованості, громадянської свідомості, національної гідності і патріотизму, засвоєння студентами системи цінностей (загальнолюдських, громадянських, родинних, особистого життя);

-         проведення організаційних та виховних заходів в академічній групі відповідно до планів закладу, курсу, групи;

-         сприяння створенню здорового морально-психологічного клімату, встановленню нормальних стосунків між студентами та педагогічними працівниками, співробітниками закладу; усвідомленню студентами цінностей та традицій освіти в закладі, самостійній пізнавальній діяльності, науковій та творчій роботі студентів;

-         прищеплення студентам навичок раціональної самоорганізації життєдіяльності, культури праці та дозвілля;

-         укладання плану роботи наставника на навчальний рік і подання для погодження з заступником директора з виховної роботи та головою МО наставників груп.

За виховну роботу в групі несе відповідальність і староста групи. Староста навчальної групи обирається студентами своєї групи за рекомендацією наставника та по узгодженню із завідувачем відділення. Староста працює під керівництвом завідувача відділенням, наставника групи та президента СД «ОЛЕАНДА».

Староста академічної групи здійснює наступну роботу: 

-         надає допомогу наставнику групи в проведенні індивідуальної роботи зі студентами у вивченні їх моральних і духовних запитів;

-         допомагає наставнику групи в підготовці виховних заходів та залучає до цього інших студентів групи;

-         контролює відвідування занять студентами групи та успішність групи;

-         співпрацює з органами студентського самоврядування на рівні закладу.

Реалізацію громадянських прав студентів здійснюють органи студентського самоврядування закладу у складі:

-       студентської держави «ОЛЕАНДА»;

-       студентської ради гуртожитку;

-       рада самоврядування академічної групи.

Органи студентського самоврядування:  

-       беруть участь в управлінні закладом вищої освіти у порядку, встановленому  Законом України «Про вищу освіту» та Статутом закладу;

-       беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;

-       проводять організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи;

-       беруть участь у заходах щодо забезпечення якості вищої освіти;

-       захищають права та інтереси студентів, які навчаються у закладі вищої освіти;

-       делегують своїх представників до робочих, консультативно-дорадчих органів;

-       приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність;

-       беруть участь у вирішенні питань забезпечення належних побутових умов проживання студентів у гуртожитку;

-       вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів і програм;

-        вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази закладу вищої освіти, у тому числі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів;

-       мають право оголошувати акції протесту;

-       виконують інші функції, передбачені Законом України «Про вищу освіту» та Положенням про студентське самоврядування закладу вищої освіти.