Вогонь скорботи в серці на віки!
Подібного звірства, людської біди
На білому світі, мабуть, не знайти,
Як зірваний колос, полягли вони.
А їм лиш хотілось діждатись весни…
Діждатися хліба – щасливу ту мить,
І там, серед поля, навіки спочить.
«Народ, який не знає свого минулого, не вартий майбутнього». Ми не маємо права забувати сторінки своєї історії, якими б трагічними вони не були.
Світова історія знає чимало жахливих масових злочинів. Але рідко який за своїми масштабами й садизмом може зрівнятися з тим, який було скоєно в 1932-1933 роках тоталітарним режимом супроти української нації. Скільки загинуло українців у цей голодомор ніхто точно не знає.