Ми – не діти війни,
Ми дітьми її тьми не були,
Ми у мирі, у щасті, у тиші зросли,
Але пам'ять про те, що творила пекельна війна,
В дні травневі щорічно в душі ожива.
Все далі і далі відходять грізні роки Другої світової війни, але ніколи не згасне пам'ять про всіх тих, хто, не задумуючись, віддав своє життя в ім’я Свободи. У наших серцях ніколи не згасне пам'ять про людей близьких і зовсім невідомих – тих, хто боронив свій отчий край. Схилімо ж голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя.
8-го травня у День пам’яті та примирення і з нагоди 73-ї річниці перемоги над нацизмом члени пошукового товариства «Оріон», що діє у складі студентського історичного наукового товариства (кер. Венгеровський С. Б.), здійснили автопробіг місцями бойової слави Лебединщини за маршрутом Лебедин – Михайлівка – Грунь – Катеринівка – Штепівка.
Захід розпочався мітингом пам’яті на подвір’ї училища. До молодих нащадків героїв Другої світової війни звернулася в.о. директора училища Любов Борисівна Білокобильська.
Перша зупинка – парк Військової Слави. До студентів звернувся міський голова Олександр Миколайович Бакликов. Прозвучали слова вдячності всім, хто у різні роки захищав Україну від ворога і захищає сьогодні на сході нашої держави.
Студентська молодь розповіла про славних наших земляків, які за свої бойові подвиги були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання, поклали квіти до обелісків.
Мітинги пам’яті і покладання квітів були проведені біля «Катюші», обелісків та меморіальних комплексів у с.с. Михайлівка, Грунь, Аполонівка, Катеринівка, Штепівка.
У Михайлівці у мітингу-реквієму взяв участь і розповів про подвиги михайлівців у роки Другої світової війни сільський голова Володимир Васильович Білик.
9-го травня адміністрація училища привітала зі світлим днем перемоги ветерана Другої світової війни, ветерана педагогічної праці, колишнього директора училища Павла Михайловича Луніна. Згадали всіх полеглих і живих, хто освячував перемогу і ранами і втратами, й життям своїм чи побратимів, всіх, кого відібрала така далека війна…
Із року в рік часопис віддаляє
Своїх нащадків далі від війни.
Та наша зустріч знов і знову нагадає,
Як із життя ішли його сини.
Магаляс О. М., заступник директора з ВР
