З метою підвищення обізнаності студентської молоді, з питань необхідності збереження водно-болотних угідь 2 лютого у ВКНЗСОР «Лебединське педагогічне училище імені А.С. Макаренка» відзначався Всесвітній день водно-болотних угідь, який пройшов під девізом «Водно-болотні угіддя для збалансованого розвитку міст».

В рамках відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь на заняттях з основ екології було проведено еколого-освітні лекції, організовано інформаційні п’ятихвилинки «Значення водно-болотних угідь для підтримки біологічного різноманіття  регіону», вікторини «Хто мешкає в болотах», проведено віртуальну подорож на тему «Водні об’єкти нашого краю», а також учасниками студентського наукового екологічного товариства оформлено інформаційну  стінгазету.

Святкування Всесвітнього дня водно-болотних угідь було започатковано у 1997 році на честь дня підписання Конвенції про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення (надалі Рамсарська конвенція). Рамсарська конвенція була підписана 2 лютого 1971 року в місті Рамсар (Іран) в першу чергу як про середовища, важливі для проживання водоплавних птахів. Головною метою конвенції є збереження і раціональне використання водно-болотних угідь як засіб досягнення сталого розвитку в усьому світі.

На сьогодні до Рамсарської конвенції приєдналося 144 держави, а кількість угідь перевищила 1400 із загальною площею 122 млн га.

Україна є стороною Рамсарської конвенції та згідно з її положеннями сама визначає (на основі критеріїв, визначених Конвенцією) на своїй території водно-болотні угіддя, придатні для внесення до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення (рамсарський список), готує їх описи і надсилає для розгляду і затвердження до секретаріату Рамсарської конвенції.

Офіційна дата набрання чинності для України Рамсарської конвенції – 15 листопада 1997 року. Екосистемна цінність водно-болотних угідь України визначається в першу чергу трансконтинентальним значенням угідь як місць линьки і зимівлі для птахів, що мігрують між Євразією та Африкою. Серед водно-болотних угідь міжнародного значення в Україні є і найбільш відомі (Дністровський лиман, Шацькі озера, Молочний лиман, озеро Сиваш, озеро Синевир, заплава річки Прип’ять ), і таємничі для більшості населення країни (озеро Картал, Чілійське гирло, система озер Шагани-Алібей-Бурнас, Обитічна коса і затока, Крива коса і затока та інші). Повний перелік рамсарських угідь України розміщено на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України.

Чому водно-болотні угіддя цінні для міст?

• зменшують повені (водно-болотні угіддя діють як гігантські губки, які поглинають паводкові води;

• поповнюють запаси питної;

• очищують воду (багаті мулом та рослинністю водно-болотні угіддя функціонують як фільтри води, які поглинають шкідливі токсини, сільськогосподарські пестициди та промислові відходи);

• покращують якість міського повітря (завдяки високому рівню води та пишній рослинності, водно-болотні угіддя зволожують повітря. Це природно охолоджує повітря у містах, що приносить полегшення як у тропічному, так і в посушливому кліматі);

• сприяють добробуту людей (збережені у вигляді зелених зон в містах, водно-болотні угіддя пропонують мешканцям місце для відпочинку та знайомства з різноманіттям рослинного та тваринного світу);

Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови об’єднання зусиль усіх державних і недержавних установ та організацій, усього населення країни.

Викладач екології

Шам Н.Г.