14 листопада студентами 222 групи під керівництвом наставника Мірошниченко Ірини Сергіївни проведено відкрите засіданням «Університету культури поведінки» з теми «Обереги землі української».
Обереги мої українські,
Ви прийшли з давнини в майбуття.
Рушники й сорочки материнські
Поруч з нами ідуть у життя.
Нам любов'ю серця зігрівають –
Доброта й тепло в них завжди.
Вони святість і відданість мають,
Захищають від лиха й біди.
Батьківська хата, вишитий рушник, вишита сорочка, писанка, лялька, віночок – усе це наша родовідна пам'ять, наші національні символи, обереги наші.
Студенти та викладачі поринули в чарівний світ цих українських оберегів.
Студентка Горобій Валерія натхненно та з особливим чуттям декламувала вірш В. Симоненка «Ти стоїш небагата і непишна».
Зачарувало присутніх майстерне виконання пісні на слова Дмитра Луценка «Хата моя, біла хата» у виконанні Зінченко Олександри та Гончаренко Марини.
Учасники заходу ознайомилися з народними віруваннями, звичаями та обрядами, які були пов’язані з українською хатою.
Студентам було запропоновано виконати завдання «Склади прислів’я ти приказки», «Знайди кінцівку», «Відгадай загадку», «Сплетемо віночок» та переглянути відео «Закладання української хата», «Лялька-мотанка – символом мудрості, берегиня роду».
Ведучі заходу Чут Олена та Лисенко Олена переконували присутніх, що обереги є важливою частиною культурної спадщини українського народу, його історією та надією у світле майбутнє.
Серцевиною, сутністю оберегів є віра у щасливе закінчення, врятування, спасіння людини. Від того, як ми вшановуємо своїх предків, свої кращі традиції, залежить наша духовність, наша цивілізованість і майбутнє нашої рідної України.
Мірошниченко І. С., наставник 222 групи