Театр навчає так, як цього не зробить товста книга.

Вольтер

8 листопада 2017 року студенти 141 групи разом із наставником Карпенко Оленою Михайлівною відвідали прем’єру вистави «Лісова пісня» у виконанні акторів Сумського академічного театру драми і музичної комедії імені М.С. Щепкіна.

Студенти мали змогу спостерігати, як втрачається  гармонія між людиною і природою. Це призводить до конфлікту стихії та людського его. Це  застереження, що може трапитися в недалекому майбутньому, коли віковічний дуб стане останнім оазисом на планеті, коли людині не вистачатиме ресурсів, коли спрага вижити буде лише вбивати.

Прикладом вічного борця за життя природи є дядько Лев (Лісовик), який є посланцем  з інших часів. Він прийшов до нас  від предків і взяв  на себе місію ­ –  відновити гармонію між людиною та природою з допомогою двох начал – природного (Мавка) і людського (Лукаш). Вражає нас неперевершена акторська гра Мавки, яка віддана Лукашеві, але зраджує себе, перетворюючи свій світ на світ людський. Серце глядачів  –  у полоні ніжної, прекрасної музики, яка линула з найпотаємніших глибин душі  хору й струнного квартету, що стали поводирями в цій історії.  У музиці звучали голоси наших забутих предків. Декорації з’являються й зникають, як за помахом чарівної палички. Силу кольору і світла можна відчути, лише побувавши в театрі.

Кожному з нас варто зрозуміти, що театр не  минувшина,   а дорогоцінний скарб сучасності.  Таїнство театрального спектаклю – це заслуга великої  команди професіоналів: акторів, декораторів,  режисерів,  музикантів,  технічних працівників, костюмерів.

Усі ми стали маленькою частиною величної пісні-феєрії, яка полонила найтонші струни наших сердець. І з упевненістю можемо стверджувати, що театр – це особлива атмосфера для людської душі, яка так часто потребує спокою.

Ірина СЕМЕНЕНКО,

Юлія ЧИЧИКАЛО,

члени мовно-літературної студії