Вибір професії – важливий крок у нашому житті. І ми його зробили. Навчаючись у Лебединському педучилищі за спеціальністю «Соціальний педагог», ми вивчаємо не лише спеціальні предмети, а й вчимося того, що важко виховати – бути людиною. Педагоги навчального закладу з радістю проводять нам показові практики, що доводять складність вибраної професії.
01.04.15. ми відвідали відділення соціальної реабілітації дітей – інвалідів м. Тростянця разом з Коваленко Світланою Леонідівною та Щуцькою Оксаною Михайлівною.
Поїздка наша розпочалася рано. Вже о 5:25 ми вирушили у Тростянець. 521 група хвилювалась, ми ще не знали, що нас чекає. Особисто я боялася, що не зможу стримати свої емоції. На вокзалі нас привітно зустріла завідувач відділення Малініна Л.В. і наші хвилювання почали зникати. Здалеку приміщення відділення здавалося маленьким та непримітним, але зайшовши туди, ми здивувалися домашній атмосфері: теплі кольори стін, різноманітні іграшки, м’які килими, новітня аудіо- та відеотехніка. Повсюди були вивішені роботи вихованців та дипломи як найдорожча цінність.
У першу чергу нам розповіли про роботу відділення та його вихованців, показавши презентацію та екскурсію. Діти нашій групі запропонували невеличку концертну програму. Вихованці старалися і ми підтримували їх, тому кожен залишився в гарному настрої.
Ми привезли з собою маленькі подарунки та солодощі.
У відділенні працюють майстри своєї справи, і в цьому ми пересвідчилися. Написати можна безліч слів, але це ж просто слова. Ми пережили це в своїх думках, серцях та емоціях. Мені сподобалось, що вчителі-реабілітологи не намагались викликати в нас жалість, а навпаки – ми відчули гордість за цих діток, бо робота, яку вони навчилися виконувати, вимагає багатьох зусиль.
Під час поїздки кожен із нас зміг переосмислити свій вибір. І я впевнена, що наша 521 група буде і надалі відвідувати заклади такого типу та підтримувати їх. У наших планах на майбутнє є відвідування цього ж відділення, але вже зі своєю святковою програмою.
Побувавши в Тростянці, ми не стали відмовляти собі в екскурсії містом, тому відвідали також Музей шоколаду та піцерію.
День був переповнений різноманітними емоціями. Були сльози та сміх, гордість та щастя, страх та впевненість, але повернулись додому ми всі вже з досвідом, що допоможе нам в житті, незважаючи на те, будемо ми соціальними педагогами чи ні.
Кожен із нас дякує педагогам, що організували цю ознайомлюючу практику, та вчителям-реабілітологам, що з радістю нас приймали. Ми цінуємо це, оскільки розуміємо, що вивчати теорію – одне, а побачити на практиці – інше. Дякуємо, що виховуєте нас гарними людьми.
521 група рекомендує відвідати Тростянець !!!
Студентка 521 гр. Заїка Ірина
