Він не просто викладав – він творив майбутнє. На вісімдесят шостому році пішов у засвіти Микола Петрович Малюта – людина, чиє життя стало прикладом безмежної відданості освіті. Його професійна діяльність тривалістю у 42 роки була справжнім служінням, що формувало не лише знання, а й серця майбутніх вчителів. Він був справжнім наставником, який надихав, вірив у кожного і допомагав розкрити свій потенціал.
Він не просто викладав – він формував обличчя нашого закладу освіти, створюючи традиції, на яких ґрунтується наша репутація. Завдяки його праці педагогічне училище імені А.С. Макаренка (на той час) здобуло славу кузні висококваліфікованих кадрів.
Народився Микола Петрович 17 січня 1939 року в с. Межиріч Лебединського району. Під час навчання в школі хлопець твердо вирішив стати педагогом і з 1953 по 1957 рік навчався в Лебединському педагогічному училищі імені А.С. Макаренка. Від природи маючи неабиякий хист до музики, Микола гарно грав на домрі і був неодноразово відмічений за активну участь у концертах клубу вихідного дня. Факультативи навчального закладу були своєрідною музичною школою, яка надавала слухачеві практичні та теоретичні знання з музичних дисциплін. Один із хорових гуртків на той час очолював досвідчений хормейстер-педагог Василь Юдович Бриль. Значним музичним досвідом у формуванні майбутнього музиканта була гра в духовому оркестрі під керівництвом Бориса Антоновича Аксьонова. Музичний колектив навчального закладу виступав на парадах, виконував функцію садово-паркового оркестру, виступав у сільських клубах. До репертуару оркестрантів відносилися вальси, польки, фокстроти, танго, пассадоблі, марші та лірична класична музика.
З 1957 по 1962 рік Микола Петрович здобуває вищу освіту і стає студентом факультету філології Ніжинського державного педагогічного інституту імені М.В. Гоголя та отримує кваліфікацію вчителя української мови, літератури та співів середньої школи.
Після закінчення інституту з серпня по листопад працює асистентом кафедри музики, а потім призивається на військову службу до ВМФ. Під час служби веде активну музичну діяльність у клубі при військовій частині.
З 1964 року Микола Петрович розпочинає свою педагогічну діяльність у стінах рідного Лебединського педагогічного училища, пройшовши від посади викладача до керівника предметної комісії викладачів музики та співів, заступника директора з навчально-виробничої практики, заступника директора з навчальної роботи.
Микола Петрович - Ветеран праці, має численні нагороди: «Відмінник народної освіти УРСР», грамоти Міністерства освіти УРСР, обласного відділу освіти. Педагог активно продовжував концертну діяльність – був керівником духового оркестру (1971 р.), учасником хору викладачів, оркестру народних інструментів, чоловічого ансамблю.
У 2000 році Микола Петрович звільняється з посади заступника директора з навчальної роботи та переходить на посаду викладача музичних дисциплін, а ще через шість років йде на заслужений відпочинок.
Педагог мав велику повагу серед колег та студентів, був прикладом вихованості і дисципліни, яскравим викладачем, чуйним наставником, енергійним організатором навчального процесу, вимогливим і, одночасно, турботливим керівником.
Адміністрація, профспілковий комітет, колектив Лебединського педагогічного фахового коледжу та всі, хто мав честь знати Миколу Петровича, висловлюють глибоку скорботу та щирі співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять!
