Ми живемо у складний час. Виклики, перед якими стоїть суспільство, перевертають багато наших уявлень, породжують багато нових практик, які ми застосовуємо для адаптації та виходу з цієї ситуації.  Війна стає тестом на спроможність соціальних інститутів, забезпеченість ресурсами, згуртованість нації.

У час війни професійна соціальна робота розширює напрями, методи і форми роботи, які, з одного боку, ґрунтуються на багаторічному досвіді, в тому числі міжнародному, з іншого – формується феномен української соціальної роботи на засадах морального обов’язку, взаємопідтримки, відданості кожного громадянина у поєднанні з професійною діяльністю фахівців соціальної роботи.

Фактично в умовах війни основним методом соціальної роботи є робота в громаді – розвиток соціальних зв’язків у місцевій громаді, організація системи взаємодопомоги та кооперації певної групи людей, розробка, впровадження та оцінка ефективності різних соціальних програм, що пов’язані з потребами чи інтересами населення  . В умовах війни соціальна робота розширює напрями роботи, збільшується частка вразливих категорій населення, з’являються нові підходи, нові методи роботи.