Кожен великий народ має свої знакові постаті. Саме такою є для нас, українців, Тарас Григорович Шевченко.
Сьогодні пам’ятний день: 22 травня 1861 року відбулося перепоховання Великого Кобзаря на Чернечій горі поблизу Канева.
Тарас Шевченко був і залишається справжнім митцем, людиною незвичайної долі та незвичайного таланту, яка здобула світову славу. А його поетичне слово – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини.
Твори Кобзаря – це вся Україна на долоні, це правда і відвертість, це така сила, яка підіймала дух, загартовувала, відроджувала українців у всі часи, у будь-які періоди життя його народу. Любов автора до рідної землі, а також мова творів Т. Шевченка, співоча, мелодійна, дзвінка, і досі викликає захоплення й широкий відгук у душах читачів.
Тараса Шевченка називають пророком нації, бо він передчував, що нащадки волелюбних козаків і надалі будуть відвойовувати своє право на свободу й незалежність. Сьогодні у вирі подій війни «Кобзар» Т.Шевченка надихає наших Воїнів-Героїв на боротьбу проти зухвалого окупанта. Слова Кобзаря «Борітеся – поборете» до волелюбного народу стали надзвичайно актуальними, знаходять відгук у серцях українців і вселяють віру в Перемогу.
Керівники гуртків.