Загадили ліси і землю занедбали.

Поставили АЕС в верхів`ї трьох річок.

То хто ж ви є, злочинці, канібали?!

Ударив чорний дзвін. І досить балачок.

В яких лісах іще ви забарложені?

Що яничари ще занапастять?

І мертві, і живі, і ненароджені

Нікого з вас довіку не простять!

Ліна Костенко.

Зловісна заграва, що спалахнула квітневої ночі 1986 року над українсько-біролуським Поліссям, сколихнула всіх. Чорнобиль став зловісним знаком щонайсильніших саморуйнівних дій людини, найдраматичнішою поразкою в її такому нерозумному протиборстві з природою. З`явившись під знаком біблійної «звізди Полин», той чорний Чорнобиль став якщо й не розплатою, то як найсерйознішою пересторогою нашому варварству, легковажності, ненаситному споживацтву, технокративній сваволі, що дозволяє собі знущатися з природи.

Уже 35 років Україна живе з болем Чорнобиля. Ці роковини – привід нагадати суспільству про жахливі наслідки катастрофи минулого сторіччя.

У читальній залі бібліотеки був організований та проведений літературний спомин «Твій біль Чорнобиль».

Найбільша техногенна катастрофа, що сталася на території України, знайшла своє місце і в літературі українських поетів.

Мета:  за допомогою поетичного слова розширити знання студентів про трагедію віку – вибух на ЧАЕС; розвивати в студентів потребу будувати, створювати, відроджувати заради України; виховувати почуття сприймання чужого болю як свого, загальнонародного горя – як особистого, почуття любові до людини, до землі, до держави; виховувати  почуття поваги і пам’яті до трагічних сторінок України.

Дякуємо за допомогу викладачам кафедри філологічно - гуманітарних дисциплін Перевозник Л.О., Костирка Ю.В., Бідній Л.В. та студентам Мочаловій О. (131 гр.), Міщенко А. (131гр.), Зінченко А. ( 111 гр.), Фенько Д. (111 гр.), Коваленко А.  ( 121 гр.)., які допомогли організувати поетичні читання.