З метою підвищення обізнаності студентської молоді, з питань необхідності збереження водно-болотних угідь 2 лютого у КЗ СОР «Лебединський педагогічний коледж імені А.С. Макаренка» відзначався Всесвітній день водно-болотних угідь, який пройшов під девізом «Водно-болотні угіддя і біорізноманіття». Це унікальна можливість привернути увагу до біорізноманіття водно-болотних угідь та його стану, висвітлити чому біорізноманіття є важливим та сприяти діям щодо подолання його втрат.
В рамках відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь на заняттях з ботаніки і біології було проведено еколого-освітні лекції, організовано інформаційні п’ятихвилинки «Значення водно-болотних угідь для підтримки біологічного різноманіття регіону», вікторини «Мешканці боліт», проведено віртуальну подорож на тему: «Водні об’єкти нашого краю», а також учасниками наукового екологічного товариства оформлено інформаційну стінгазету.
Святкування Всесвітнього дня водно-болотних угідь було започатковано у 1997 році на честь дня підписання Конвенції про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення (надалі Рамсарська конвенція). Рамсарська конвенція була підписана 2 лютого 1971 року в місті Рамсар (Іран). В конвенції в першу чергу розглядали питання про середовища, важливі для проживання водоплавних птахів.
На сьогодні до Рамсарської конвенції приєдналися 144 держави, а кількість угідь перевищила 1400 із загальною площею 122 млн. га.
Україна є стороною Рамсарської конвенції та згідно з її положеннями сама визначає (на основі критеріїв, визначених Конвенцією) на своїй території водно-болотні угіддя, придатні для внесення до cписку водно-болотних угідь міжнародного значення (рамсарський список), готує їх описи і надсилає для розгляду і затвердження до секретаріату Рамсарської конвенції.
Офіційна дата набрання чинності для України Рамсарської конвенції – 15 листопада 1997 року.
Екосистемна цінність водно-болотних угідь України визначається в першу чергу трансконтинентальним значенням угідь, як місць линьки і зимівлі для птахів, що мігрують між Євразією та Африкою. Серед водно-болотних угідь міжнародного значення в Україні є і найбільш відомі (Дністровський лиман, Шацькі озера, Молочний лиман, озеро Сиваш, озеро Синевир, заплава річки Прип’ять), і таємничі для більшості населення країни (озеро Картал, Чілійське гирло, система озер Шагани-Алібей-Бурнас, Обитічна коса і затока, Крива коса і затока та інші). Повний перелік рамсарських угідь України розміщено на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України.
Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови об’єднання зусиль усіх державних і недержавних установ та організацій усього населення країни.
Н. ШАМ, викладач природничих дисциплін.