Крижаний горевій – зброя сили лихої:

Осипається листя, укриває поля,

Над скорботним безмежжям України святої

Віє голоду пам'ять завмирає земля…

Пам'ять голоду плаче, блякне сонце в зеніті –

Чорний мор на Вкраїну, наче пошесть, упав…

Ненароджені душі, ненароджені діти,

Їх батьки не зустрілись – голод жертви забрав.

Голодомор 1932-1933 років… Найчорніший час між чорними сторінками історії України. У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі. Це була безкровна, людоморська війна тоталітарної системи проти українського народу.

День пам'яті жертв голодоморів –  щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада. Викладачі та студенти КЗ СОР «Лебединський педагогічний коледж імені А.С. Макаренка» долучилися до місцевого заходу, який проходив біля пам’ятника «Жертвам голодомору 1932-1933 років».

Схиліться! Свічку запаліть.

Хто у молитві, хто у серці чуйте,

Як кам’яніє краю біль століть.

Навіки до тридцятих ми прикуті.

Ми мусимо пам’ятати про кожного, кого тогочасний режим змусив страждати і гинути страшною смертю, не дав розквітнути новим паросткам життя, аби цей гіркий досвід минулого ніколи не повторився. Хай же пам'ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Л. Щербань,

культорганізатор коледжу