Великий Боже, ми з твоєї згоди
Проходимо дорогу в Бабин Яр,
Де смертю Ти поєднуєш народи,
Щоб зберегти життя й свободи дар.
Д. Павличко
29 вересня – День пам'яті трагедії Бабиного Яру.
Бабин Яр… Полюс нелюдськості… Наш біль… Наша пам’ять… Одна з найстрашніших сторінок літопису зла та страждань, написана людською кров’ю. Тут розстрілювали, тут спалювали трупи. Це всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. За два дні 29-30 вересня 1941 р. розстріляли в цьому яру 33 771 особу – практично все єврейське населення Києва.
Трагедія Бабиного Яру є спільною для всіх, хто живе в Україні.
Вона немає національних ознак чи терміну давності, і наш обов’язок – не лише з гідністю вшанувати пам’ять загиблих, але й не дати забути молодому поколінню, скільки крові було пролито на цій землі. Адже, лише пам’ятаючи історію, можна зрозуміти ціну справжнім цінностям – життю і свободі людини.
Напередодні цієї страшної трагедії для студентів нашого коледжу відбулася презентація книжково – ілюстративної виставки «Бабин Яр: пам'ять на тлі історії».
На ній представлені монографії, документальні розповіді очевидців, тематична проза, статті з періодичних видань тощо.
Історія Бабиного Яру – страшна і повчальна. Десятки тисяч жертв – це реальна ціна за людську безвідповідальність і маніакальне бажання панувати над світом. Водночас, це повчальний урок для нинішнього покоління, яке має знати всю правду про одну з найбільших трагедій людства, щоб не повторити його помилок.
Ця страшна трагедія нагадує нам про важливість пам’яті, гідності та прагнення до толерантності та миру в сучасному світі.
Наталія МАТВІЄНКО, бібліотекар
