Коледж у глибокій скорботі.
31 жовтня 2022 року відійшов у вічність Павло Михайлович Лунін - заслужений учитель України, учасник бойових дій Другої світової війни, наш мудрий наставник, натхненник, духовний стержень і оберіг.
Понад 35 років свого змістовно насиченого життя Павло Михайлович присвятив Лебединському педагогічному училищу імені А.С.Макаренка. Спочатку як директор (1977 -1998 рр.), потім – як завідувач зональним методичним кабінетом. І до останньої хвилини вболівав за долю закладу, фундаментальну основу якого ВІН заклав за час свого керівництва.
Це з його легкої, але міцної руки побудовані новий корпус і гуртожиток, це з його витонченого смаку приміщення набули неповторного колориту, це від його глибокої патріотичності створені музеї, збережена мова викладання, це з його співучої душі розпочали свою діяльність численні мистецькі колективи, що славили Лебединщину на всеукраїнському рівні…
Він шукав для свого дітища усе нове і найкраще. Шукав і знаходив. Він дивився на декілька кроків уперед, передбачав, інтуїтивно відчував, проникався і запалював своїм прагненням колектив.
Його дещо примружені очі і ледь помітна усмішка, за якими ховалася невичерпна мудрість, були свідченням самовідданої любові до справи, якій присвячувалося життя. Творча праця, згуртованість, натхнення – ті складники талановитого керівництва, що привели училище (нині – коледж) до успішних вершин: базовий заклад для ПЗ Центрального регіону України , а згодом і Флагман освіти України.
Шлях Павла Михайловича – зразок високої гідності: загальнолюдської, фахової, національної; зразок добропорядності і мудрості, душевної щедрості і життєлюбства.
І саме ці риси, шановний Павле Михайловичу, ми візьмемо від Вас у спадок і збережемо у своїх серцях, щоби передати наступним поколінням молодих освітян як найвищу цінність українського педагога.
Вічна пам՛ять Вам, наш дорогий УЧИТЕЛЮ! Схиляємо голови…
