Народна мудрість учить: « Якщо перепливати човном бурхливу річку, ТРЕБА ЗАВЖДИ правити вище того місця, до якого пливеш (бо течія знесе)». Так само й педагогіка мусить бути передбачливішою і «правити вище». Сьогоднішнім першокласникам доведеться розпочинати самостійне життя в суспільстві здебільшого аудіовізуальної культури, де традиційні види мистецтва будуть існувати як окремо, так і в найрізноманітніших формах взаємодії та синтезу.
Чи здатна мистецька освіта вчасно відреагувати на сучасні й перспективні соціокультурні запити? Відповідь буде позитивною, якщо педагоги зрозуміють і підтримають нові педагогічні стратегії, опанують технології інтегрованого навчання і поліхудожнього виховання учнів.
Сьогодні школярі мають бути готовими жити в умовах постійних змін, непередбачених ситуацій, тому вони мусять бути мобільними, гнучкими, творчими. В організації пізнавальних процесів зростає роль асоціативно-образного типу мислення, механізмів інтуїції. А отже, освіта має спрямовуватися на розвиток творчого потенціалу особистості, самостійного критичного мислення.
Тож актуальною є ідея засвоєння учнями специфіки різних художніх мов. З цією метою в навчальному процесі постійно використовується різнобарвна палітра специфічних мистецьких термінів: з музики, образотворчого мистецтва, хореографії, театру, кіно. За умов ознайомлення учнів із поняттями на елементарному рівні та в єдності з практичним застосуванням отриманих знань постійно зростає ефективність формування мистецького тезаурусу (словника основних понять) учнів, що в свою чергу збагачує їхній художньо-естетичний досвід, робить його осмисленим.
З метою розширення та збагачення активного словника майбутніх вчителів викладачем методики організації образотворчої діяльності Удод Наталією Миколаївною, в рамках декади, було підготовлено мистецький тезаурус.
