2 лютого – День водно-болотних угідь

Батьківська категорія: Новини

З метою підвищення обізнаності студентської молоді, з питань необхідності збереження водно-болотних угідь 2 лютого у ВКНЗСОР «Лебединське педагогічне училище імені А.С. Макаренка» відзначався Всесвітній день водно-болотних угідь, який пройшов під девізом «Водно-болотні угіддя для збалансованого розвитку міст».

В рамках відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь на заняттях з основ екології було проведено еколого-освітні лекції, організовано інформаційні п’ятихвилинки «Значення водно-болотних угідь для підтримки біологічного різноманіття  регіону», вікторини «Хто мешкає в болотах», проведено віртуальну подорож на тему «Водні об’єкти нашого краю», а також учасниками студентського наукового екологічного товариства оформлено інформаційну  стінгазету.


Святкування Всесвітнього дня водно-болотних угідь було започатковано у 1997 році на честь дня підписання Конвенції про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення (надалі Рамсарська конвенція). Рамсарська конвенція була підписана 2 лютого 1971 року в місті Рамсар (Іран) в першу чергу як про середовища, важливі для проживання водоплавних птахів. Головною метою конвенції є збереження і раціональне використання водно-болотних угідь як засіб досягнення сталого розвитку в усьому світі.

На сьогодні до Рамсарської конвенції приєдналося 144 держави, а кількість угідь перевищила 1400 із загальною площею 122 млн га.

Україна є стороною Рамсарської конвенції та згідно з її положеннями сама визначає (на основі критеріїв, визначених Конвенцією) на своїй території водно-болотні угіддя, придатні для внесення до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення (рамсарський список), готує їх описи і надсилає для розгляду і затвердження до секретаріату Рамсарської конвенції.

Офіційна дата набрання чинності для України Рамсарської конвенції – 15 листопада 1997 року. Екосистемна цінність водно-болотних угідь України визначається в першу чергу трансконтинентальним значенням угідь як місць линьки і зимівлі для птахів, що мігрують між Євразією та Африкою. Серед водно-болотних угідь міжнародного значення в Україні є і найбільш відомі (Дністровський лиман, Шацькі озера, Молочний лиман, озеро Сиваш, озеро Синевир, заплава річки Прип’ять ), і таємничі для більшості населення країни (озеро Картал, Чілійське гирло, система озер Шагани-Алібей-Бурнас, Обитічна коса і затока, Крива коса і затока та інші). Повний перелік рамсарських угідь України розміщено на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України.

Чому водно-болотні угіддя цінні для міст?

  • зменшують повені (водно-болотні угіддя діють як гігантські губки, які поглинають паводкові води;
  • поповнюють запаси питної;
  • очищують воду (багаті мулом та рослинністю водно-болотні угіддя функціонують як фільтри води, які поглинають шкідливі токсини, сільськогосподарські пестициди та промислові відходи);
  • покращують якість міського повітря (завдяки високому рівню води та пишній рослинності, водно-болотні угіддя зволожують повітря. Це природно охолоджує повітря у містах, що приносить полегшення як у тропічному, так і в посушливому кліматі);
  • сприяють добробуту людей (збережені у вигляді зелених зон в містах, водно-болотні угіддя пропонують мешканцям місце для відпочинку та знайомства з різноманіттям рослинного та тваринного світу);

Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови об’єднання зусиль усіх державних і недержавних установ та організацій, усього населення країни.


Викладач екології

Шам Н.Г. 

Хвилина мовчання
РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ

StartUp Teacher Academy

Бібліотека коледжу

Соціальна реклама

Стань Воїном Кіберфронту

Кіберполіція

Музеї коледжу

Зупинимо булінг разом!

Бережи здоров`я