Створення безпечного освітнього середовища та попередження булінгу

Батьківська категорія: Викладачі

Нормативно - правова база з питань булінгу (цькування).

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) від 18 грудня 2018 року № 2657- VIII"

Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646 "Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти"

 

Методичний посібник "Кодекс безпечного освітнього середовища"

Види булінгу: 

- фізичний: штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень;

- економічний: крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших  особистих речей, вимагання грошей;

-  психологічний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка  обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози,  жарти, маніпуляції, шантаж;

-   сексуальний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення  образливих чуток, сексуальні погрози, жарти;

-  кібербулінг: приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв.

 

Типові ознаки булінгу (цькування)

-  Систематичність  (повторюваність) діяння;

- наявність сторін (кривдник, булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

- дії або бездіяльність кривдника,  наслідком яких є заподіяння психічної  та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування  потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції  потерпілого.

 

Відповідальність за булінг

 

До кого звертатися у випадку булінгу.

 

- Директор коледжу Любов Борисівна  Білокобильська;

- Заступник директора з виховної роботи Оксана Володимирівна Колесник;

- Практичний психолог Оксана Сергіївна Хомишенко;

- Соціальний педагог Світлана Леонідівна Коваленко;

- Наставники груп та викладачі коледжу.

 

Національна «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» з питань запобігання насильству

(консультації юриста, психолога, соціального педагога):

 

Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

- Гаряча телефонна лінія щодо боулінгу 116 000;

- Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;

- Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

- Уповноважений Президента України з прав дитини М.М. Кулеба:  0 44 255 76 75;

- Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

- Національна поліція України 102.

Правила поведінки здобувача освіти

План заходів щодо запобігання та протидії булінгу на 2020 - 2021 н.р. КЗ СОР «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка»

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) у закладі освіти

Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) у закладі освіти

Реакція дорослих на булінг

 

Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і викладачів) на  ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності,  демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому, як тільки ви побачили  або дізналися про булінг:

  • Негайно втручайтесь та зупиняйте насилля — булінг не можна ігнорувати.
  • Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми. Краще вести розмову наодинці, або в малих групах.
  • Уникайте слів жертва чи агресор — це призводить до стигматизації.
  • Не намагайтеся ставати на чийсь бік або викликати відчуття провини до того, хто потерпає від булінгу. Так ви закріплюєте поведінку жертви.
  • Пояснюйте, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити.
  • Не вимагайте публічних вибачень. Це може загострити ситуацію.
  • Допоможіть дітям зрозуміти, що таке булінг і як протистояти йому безпечно.
  • Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, запитуйте про школу, розумійте їхні проблеми.
  • Заохочуйте дітей робити те, що вони люблять. Інтереси і хобі можуть підвищити довіру, допомогти дітям здружитися і попередити схильність до булінгу.
  • Показуйте приклад ставлення до інших із добротою та повагою.

 

Що можуть зробити викладачі?

Для успішної боротьби з насильством:

 

  • Усі учасники освітнього процесу мають дійти єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь-якою ознакою, сексуальні домагання і нетерпимість у закладі є неприйнятними.
  • Спільно з студентами мають бути вироблені правила поведінки у групі. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими.
  • Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок дитини і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.
  • Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Студентам важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими. Реакція має бути  негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при  повторних випадках агресії.
  • Аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов'язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна  зробити, щоб таке не повторилося.
  • Студентам треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити дитину, яка потерпає від знущання, якщо треба, покликати на допомогу дорослих.
  • Потрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб діти не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати студентам

підтримку і конфіденційність, бути тактовними.

 

Що можуть зробити батьки?

 

Багато дітей соромляться розповідати дорослим, що вони є  жертвами булінґу.

Проте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:

  • Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).
  • Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).
  • Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).
  • Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).
  • Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).
  • Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, завуча або директора закладу.

 

Зупинимо булінг разом!

РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ
Дистанційне навчання

Перейти до версії сайту
Студентська держава