gototopgototop
«Народні джерела»
23.12.2013 11:49

19 грудня, в день Святого Миколая, було проведено музично-народознавче свято «Народні джерела». На це свято запрошені ветерани педагогічної праці, яких радо зустріли голова циклової комісії дошкільної, соціальної педагогіки, психології та окремих методик Таран В.О. та представник профспілки училища Перепічай Л.О. , які підготували для гостей святкову програму. В ошатній прикрашеній аудиторії були накриті столи солодощами, фруктами. Відбулася невимушена, тепла, цікава розмова, наповнена спогадами про те, як багато років тому ці люди поважного віку працювали в Лебединському педагогічному училищі імені А.С. Макаренка.

 

Під мелодії українських пісень святково  прибрана актова зала наповнилася ветеранами педагогічної праці, викладачами, студентами, гостями.

 Кожна нація, кожен народ має свої звичаї та традиції, що вироблялися протягом багатьох століть і освячені часом. Вишитий український рушник. Давній наш звичай. Рушники – для краси у домі, на щастя в ньому, просто так, для душі. Це обереги від усього злого, що може зайти в дім.

Студентами 222 групи була підготовлена хореографічна композиція «Рушники», в ході якої була представлена приватна колекція українських рушників полтавського регіону, вишитих  Довгаль Дарією Василівною – мамою викладача училища Н.П. Завалій. З рушником благословляють дітей на шлюб, виряджають в дорогу, зустрічають гостей. Хліб-сіль на вишитому рушникові – ознака гостинності нашого народу.

 

В оформленні сцени, де проходило свято «Народні джерела», були використані рушники, які вишила Марія Михайлівна Загребельна із села Катеринівка Лебединського району. Вона, бабуся студентки http://sailingthebay.org/generic-viagra-testimonials 241 групи Альони Загребельної, вишила до свята і сорочку, в якій виступала її онука. Присутні в залі тепло привітали Марію Михайлівну.

Українську народну пісню біля цих чарівних рукотворів виконує студентка 321 групи Заїдова Навраста.

Українська музика, народна пісня заворожувала присутніх в залі своєю мелодійністю, колоритністю, чистотою душі. Солісти свята «Народні джерела» Сіробаба  Тетяна та Дмитро Филь.

В Україні 7 грудня, свято Катерини, називали святом дівочої долі. Дівчата закликали свою долю, припрошували її  до вечері, а у відповідь їм співали півні – ознака того, що дівоча доля буде щасливою.

Андрієва ніч, 13 грудня, в Україні є однією з найтаємничіших, найцікавіших. На святі «Народні джерела», як це було в давнину, дівчата ворожили, намагаючись дізнатися ім'я майбутнього нареченого, кидали чобіт, щоб передбачити, куди дівчина заміж вийде, сіяли жито та лічили насінини, щоб дізнатися, чи «буде пара» цього року. Ворожіння були переплетені багатством звучання та мелодійністю українських народних пісень, які виконували студентки дошкільних та музичних груп.

Святий Миколай. З його іменем пов’язана одна з рис національного характеру нашого народу – прагнення робити добро.

Ой хто, хто Миколая любить,

Ой хто, хто Миколаю служить…

Третьокласниця загальноосвітньої школи №7 Валерія Баль, одна з ведучих свята «Народні джерела», зверталася разом із студентами педучилища до доброго Святого Миколая, а він передав їй Миколайчик.

… На добро,на щастя жито засівається,

На добро, на щастя і пісні співаються…

Ці слова стали фінальними музично-народознавчого свята «Народні джерела» з побажанням присутнім у залі «тепла  у домівки, добрих гостей і хороших вістей».

Музичне свято мало успіх завдяки великій роботі викладачів музики та співів педагогічного училища Надії Михайлівни Деменко та Миколи Михайловича Слинька.


 
       © 2018 КЗ СОР "Лебединський педагогічний коледж імені А.С. Макаренка"
Travel Turne Tranzito